«МЕЧ ДУХОВНИЙ», АБО ВАЖЛИВИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ МОЛИТВИ
Якщо у людини, котрій доводилось бути присутньою на чернечому постризі, запитати, який момент цієї священнодії їй вдалося запам’ятати найкраще, то з великою вірогідністю ця людина відповість, що найяскравіше у її пам’яті відбилася та частина цього чину, під час якої на нового ченця одягають чернечий одяг та вручають йому особливі предмети, котрі повинні нагадувати новопостриженому про його поклик та духовну боротьбу. Одним із таких предметів є чотки, котрі в чині постригу символізують «меч духовний», тобто слово Боже та молитву Іісусову. У даному матеріалі нашим читачам пропонується дізнатися, яка функція у чоток, чи може ними користуватися мирянин та якими можуть бути умови такого використання.
Життя християнина – це праця та молитва. «Безперестанно моліться» (1 Фес.5:17), - ці апостольські слова спонукали святих подвижників до творення багатьох молитов. Але найвідомішою з них стала так звана Іісусова молитва: «Господи Іісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного». Якщо зібрати всі праці, написані святими отцями про творення Іісусової молитви, то вийде велика бібліотека. Короткість і простота дозволяє будь-якому християнину включати її у своє щоденне правило (звичайно, з благословення духівника), вимовляючи певну кількість разів – 50, 100, 200…за день. Також християнин може поєднувати короткі молитви з поклонами – щоб усе своє єство (не лише духовне, але й фізичне) присвячувати поклонінню та спілкуванню з Богом. Але як одночасно творити молитву (й поклони) та стежити за рахунком? У цьому допомагають чотки.
Чотки, або, як їх ще називають вервиця – це допоміжний предмет, що служить нагадуванням про необхідність безперервної сердечної молитви й засобом для відліку кількості прочитаних (вимовлених) коротких молитов або поклонів. За формою вервиця є ниткою з нанизаними на неї намистинами або вузликами і хрестом. У давнину на Русі чотки мали іншу форму – замкнутої драбинки, що складається з дерев’яних брусочків, обшитих шкірою або матерією. Вони називалися «лістниця» («сходинки») і духовно позначали сходи спасіння, сходження на небо. Замкненість вервиці означає безперервну, вічну молитву.
Як це уже зрозуміло читачеві, головним чином вервиця використовується у чернецтві. Незважаючи на це, сфера використання чоток не обмежується сферою монашеского життя – жорстких загальнообов’язкових заборон з цього приводу немає. Більше того, використання чоток, як ми уже зазначили, допомагає мирянам виконувати додаткове молитовне правило. Проте щодо допустимості їхнього вживання серед мирян існують певні застереження. Насамперед необхідно пам’ятати, що чотки є частиною чернечого вбрання. Миряни можуть молитися за допомогою них, отримавши благословення від духівника, однак носити їх на показ не слід. Натомість мирянину можна носити вервицю в кишені, адже вона допомагає творити молитву на роботі, у громадських місцях – достатньо опустити руку в кишеню та перебирати «зернятка».
Такі речі, як носіння чоток мирянами на шиї, обмотування ними зап’ясть, пальців, дзеркала в салоні авто є явно не благочестивими традиціями. Як до будь-якого священного предмета (а чотки освячуються), до них треба ставитися благочестиво і не демонструвати напоказ. Підкреслимо, вживання чоток не повинно сприйматися їхнім власником як модний атрибут, а тим більше як знак переваги над оточуючими. Чотки не повинні давати приводу для самозвеличення та гордині. В іншому разі їхнє використання буде схоже на фарисейство. Необхідно пам’ятати, що вервиця, будучи «духовним мечем» і маючи у своєму складі хрест, вимагає особливого, благоговійного ставлення, як того вимагає будь-який образ православного Хреста.
І на завершення зауважимо, що, використовуючи чотки для молитви, ми повинні не забувати, що не кількість молитов наближає нас до Господа, а вдумливе уважне прочитання кожного звернення до Бога. Тому, використовуючи допоміжний інструмент для молитви, не слід забувати про те, як слід використовувати саму молитву.